Корисно батькам

Похід з дитиною в магазин

Похід з дитиною в магазин.
8 секретів, що допоможуть уникнути або впоратися з істерикою

1. Складіть перелік того, що потрібно купити. Згадайте чи є в магазині відділ з іграшками. Якщо потрібно підібрати одяг для себе — краще залишити дитину вдома або в ігровій кімнаті.

2. Дитина повинна бути по можливості сита і не сонна. Беремо з собою воду. Малюка беремо на руки чи садимо в коляску/візок.

3. В дитини старше 2,5 років уточнюємо — сьогодні день подарунків чи ні? (День подарунків — це день, коли дитина може собі обрати подарунок на визначену батьками суму. Такий день може бути раз в 2-3 тижні. В інші дні подарунки тільки обираються, бажання записуються, але самі іграшки не купуються). Якщо сьогодні не день подарунків, домовляємося з дитиною про те, що ми нічого іграшкового не купуємо. І закріплюємо договір або потисканням рук, або обмальовуванням долоньок — печаткою.

4. Ми пам’ятаємо, що дитина до 7 (зазвичай до 10) років не вміє контролювати свої імпульси. Вона живе в режимі «хочу». Режим «потрібно, повинен» включається пізніше. Це не залежить від виховання — це закони фізіології. Тому активність необхідно спрямувати в потрібне русло. Це правила поведінки в магазині. Найкраще пояснювати їх під час гри з ляльками та машинками вдома.

5. Якщо дитині подобається всього торкатися та брати в руки — посадіть її в спеціальний дитячий візок-машинку, де є кермо, дайте кульку, рекламну листівку, річ, яку можна крутити і м’яти в руках.
Якщо не направити таку активну енергію, вона може вилитися у вибухи агресії.

6. Дитину до 14 років не можна ставити перед вибором більше, ніж 2 іграшок — може не впоратися. Як наслідок можливі: розгубленість, істерика, сльози, зіпсований настрій замість задоволення.

7. Якщо дитина (особливо 3-4 роки) почала кричати, впала на підлогу, соває ногами, тобто влаштувала істерику, будь-які батьки відчувають вину, розгубленість, безпорадність, пробують повернути свій авторитет та контроль над дитиною. Часто посилюючи конфлікт.

Важливо!!! Не пояснювати і не згадувати про іграшку, а перемкнути увагу. Варто пам’ятати, що істерика живе в правій півкулі, логічні пояснення — в лівій. Якщо говорити з дитиною з лівої півкулі, вона нас просто не почує і не сприйме.

Ми можемо тихесенько присісти поруч і пошепки сказати: «Тобі просила передати привіт ось та іграшка». Або підійти з пальчиковою іграшкою і говорити від її імені. Можна сказати, що ведмедик з полиці злякався крику…

Можна сказати: «Знаєш, куточок для крику трохи далі», — і показати місце, де можна було б трохи повередувати.

Звичайно, що ідеально було б сказати (але щиро): «Я би теж засмутилася і розгнівалася, якби не отримала того, чого хочу. Але пам’ятаєш, в нас сьогодні не день подарунків. Давай ми зробимо фото цієї іграшки на телефон, а коли в нас буде день подарунків на таку суму — ми купимо її».
Якщо дитина заспокоїлась, відмічаємо це.
Якщо ні, то беремо на руки і виносимо з магазину туди, де немає свідків.

8. Навіть радісний похід в магазин може викликати втому чи перезбудження. Можна вмити дитину, дати попити, просто тихенько пограти в своїй кімнаті. Якщо ми задоволені тим, як поводила себе дитина, важливо сказати про це іншим дорослим: «Я так рада, ми домовились з Іваном, що сьогодні не день подарунків, тому він не буде вимагати купити йому іграшку. І він, хоч йому дуже хотілося, дотримав свого слова».

Нехай спільні походи в магазин вас тішать та зближують!
***
За матеріалами книги Світлани Ройз «Практическое ребенковедение».

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Зателефонуйте нам зараз